alexandr_rogers (alexandr_rogers) wrote,
alexandr_rogers
alexandr_rogers

И снова о неадекватах...

После того, как я вдребезги разнёс интеллектуальные потуги Игоря Загребельного (как и его необоснованные претензии на знание истории), реакционные силы в лице монархистов Эдуарда Юрченко и Валентина Гайдая, поднатужившись, выдали новый опус против Великой Французской Революции (http://banderivets.org.ua/frantsuzka-antynatsionalna-revolyutsiya.html).

Как говорится, побил однажды, побью и снова. Для этого мы будем использовать ту же самую классическую систему «тезис-контртезис», что и раньше. Итак, начнём.

Монархисты: Саме там і тоді виникла чи не перша у світі «політична нація» (хоча насправді місце цього фантома вже давно на звалищі історії, десь поруч із такими симулякрами, як «відкрите суспільство» чи «вільний ринок»). 

Роджерс: Исходя из этого мы делаем однозначный вывод, что данные монархисты также являются сторонниками этнического национализма. Основа этнического национализма – мифологизированные представления об общем историческом прошлом этнической группы, ее языковой и культурной однородности, праве на территорию «исторического проживания».

Сразу отмечу, что в Украине этнический национализм невозможен, поскольку Украина неоднородна по своей культуре, этническому составу, истории и даже языку. На востоке Украины много русских, на западе – много поляков и евреев, в Крыму – татар и греков, есть также немцы, белорусы, молдаване и многие другие. Территория современной Украины входила в состав разных стран, и потому не имеет общей истории (если господа монархисты тоскуют по вымирающим австрийским Габсбургам, то большая часть украинцев против монархии, поскольку она чужда им).

Поэтому даже если и пытаться создать в Украине национальное государство, то исключительно на основе политического национализма, который так неприемлем для фанатов Габсбургов.

Монархисты: Звідси й переважно толерантне ставлення дослідників до революційного божевілля, яке за всієї своєї нелюдської брутальності нібито все ж сприяло «прогресові» у загальноісторичній перспективі.

Роджерс: В данной ситуации высказывания против революции можно однозначно расценивать как охранительные, защищающие существующий антинародный режим. Очевидно, господа монархисты хотят получить некие блага от царя всея Украины Януковича Первого.

Монархисты: Проте не треба забувати про інше значення нації, яке є передусім етнічним, коли під нацією маються на увазі «і мертві, і живі, і ненароджені», тобто нація є органічною спільнотою крові та духу, що народжується, подібно до живої істоти, незалежно від людської волі.

Роджерс: Поздравляю, они только что вычеркнули из своего «списка тру украинцев» 2/3 населения, у которых есть родственники за границей. И теперь те, кто несколько поколений живёт на Украине и работает на её благо – бесправны; зато всякие диаспоры, благополучно сидящие в Канадах – полноправные украинцы. Власти нужен повод для раскола Украины (чтобы реализовывать «разделяй и властвуй»), и господа монархисты его услужливо предоставляют.

Монархисты: По-перше, слід зазначити, що французька етнічна нація до початку революції існувала вже принаймні вісімсот років (з Х ст. н.е.), а процес її формування розпочався ще п’ятьма століттями раніше – із занепадом римської влади у Галлії.

Роджерс: Во-первых, стоит отметить, что этнической французской нации никогда не существовало (и не существует и теперь). Французы традиционно делились (и делятся) на нормандцев, фламандцев, бургундцев, гасконцев, аквитанцев и так далее. Этнически они также неоднородны, поскольку на территории современной Франции жили франки, саксы, пикты, галлы, норманны, кельты и ещё ряд народностей, не относящихся к единой этнической группе. И это должно быть известно даже уважающему себя школьнику, а тем более людям, которые претендуют на «наукову розвідку».

И лишь политическая нация смогла объединить весьма разнородных французов в единое государство.

Монархисты: Наприклад, французи вживали (і вживають) декілька мов та відрізнялися (і відрізняються) різноманітними культурними традиціями.

Роджерс: Язык ваш – враг ваш. Вы же сами разрушаете столь долго создаваемую вами мифологему «одна нация – один язык». Получается (по вашим же словам), что можно в рамках одной нации иметь несколько языков? Тогда против чего протестуют под Украинским домом? Не, точно засланцы Януковича в стане националистов!

Монархисты: Але це ніколи не заважало їм зберігати єдність. Безумовна єдність французької нації виявлялася передусім у часи криз та випробувань, зокрема під час боротьби з ісламською навалою VIII століття або за доби «Сторічної війни».

Роджерс: И снова ложь. Во время Столетней войны значительная часть Франции несколько поколений принадлежала Великобритании, считала себя её частью и приносила присяги верности всем британским королям того времени. Опять вопиющее незнание истории.

Кстати, что это за «безусловное единство», которое не помешало французам устраивать религиозные резни сначала в Агинкурте (альбигойская ересь), а затем во время Варфоломеевской ночи и осады Ла Рошели (против гугенотов)? Врёте, врёте и завираетесь…

Монархисты: По-третє, революції ставлять за заслугу те, що вона нав’язала французьку літературну мову переважній більшості населення Франції, що нібито було позитивним з націоналістичної точки зору. Але не треба забувати, що мови французької нації існують протягом сторіч і є невід’ємною частиною загальнофранцузької культури, відтак спроби їх викорінення були, по суті, актом культурного геноциду французів.

Роджерс: То есть господа монархисты против литературного языка, защищая суржики. А сегодня отдельные жители Галиции устраивают такой же геноцид литературному украинскому языку, внедряя на «СТБ» и ряде других телеканалов некий суржик, который слушать просто невозможно. «Эуропа», «полициянты». Хотя, может они защищают «кровосиси»?

Монархисты: Причому найголовнішим наслідком репресій стало народження бретонського націоналізму з антифранцузьким забарвленням. Революція створила бретонську проблему, яка зараз загрожує територіальній цілісності Франції.

Роджерс: А в Украине по аналогии появился донбасский, одесский и крымский национализм, враждебный украинскому, насаждаемому насильно. И Ющенко создал донбасскую проблему, угрожающую территориальной целостности Украины. Я так понимаю? И Андрухович также пытается расколоть Украину, как и данные господа, правильно?

А как же тезис про этническое единство французов, которое утверждалось на пару абзацев ранее? Поциенты путаются в показаниях.

Монархисты: Напередодні революції Франція володіла потужною колоніальною імперією.

Роджерс: То есть господа монархисты выступают за угнетение других народов. Я не понимаю, каким образом это может совмещаться с национализмом, который исторически выступает за освобождение всех народов?

Естественно, что монархисты являются сторонниками российского и австрийского империализма, которые были «тюрьмами народом», но это ПРЯМО ПРОТИВОРЕЧИТ идее национально-освободительной борьбы. И естественно, что монархисты, сторонники Габсбургов, ненавидят Великую французскую революцию, которая привела к падению любимой ими Австро-Венгерской Империи и началу Весны Народов.

Монархисты: Оскільки більшість колоністів становили молоді чоловіки, вони, знаходячись в оточенні кольорових рабинь, почали практикувати з ними статеві зв’язки. Така практика й отримала назву «пасаж», тобто постійне співжиття, але не шлюб.

Роджерс: То есть, если польская шляхта трахала «украинское быдло», то для господ монархистов это приемлемо?

Монархисты: З цього можна зробити висновок, що теоретично припускалась ідея про заснування білої работоргівлі; аргументом на користь цього є те, що ідеологічний попередник французьких революціонерів Олівер Кромвель практикував перетворення на рабів білих людей за доби англійської республіки.

Роджерс: Вообще-то «белое рабство» английские короли (на которых господа монархисты также фапают) практиковали задолго до этого, причём в нескольких разных формах: за уголовные или политические преступления, и даже за долги. Практика продажи белых заключённых в рабство на островные плантации существовала задолго до Кромвеля. В школу, господа монархисты, доучивать прогулянные уроки истории!

Монархисты: Вже в перші дні повстання було вирізано тисячі французів без огляду на їхні стать та вік. Ідеологічним підґрунтям повстання була сатаністична релігія вуду.

Роджерс: И снова ложь. Идеологическим основанием для восстания послужило как раз христианство. Лозунгом восставших островитян (поголовно обращённых в христианство) было «Белые убили нашего бога, отомстим им!».

Монархисты: Треба підкреслити, що йшлося виключно про особисте звільнення, а не про надання рівних прав із білими.

Роджерс: Из этого и других пассажей чётко видно, что господа монархисты не только расисты, но и сторонники рабства (от чего господин Юрченко уже один раз неумело отнекивался, ссылаясь на Библию).

Монархисты: З 1804 по 1848 роки Франція була монархією, і питання про скасування рабства на державному рівні не порушувалось. Лише після республіканського путчу 1848 року і проголошення Другої республіки кольорових було негайно звільнено.

Роджерс: Какие «негодяи» – отменили рабство. Если украинский национализм решительно не отмежуется от подобных элементов, то ему будет очень сложно доказать, что он не является шовинистской идеологией, родственной нацизму.

Монархисты: «Велика французька революція» мала відверто антихристиянський характер. Вже буквально на першому, відносно поміркованому її етапі було здійснено спробу насильницького реформування католицької церкви.

Роджерс: А с какого перепугу украинский национализм должен беспокоиться за католицизм, если то же православие является для нас более традиционным? Поэтому попытки реформирования католицизма (который со своей «непогрешимостью Папы» безусловно, является ересью) должны только приветствоваться. В Запорожскую Сечь католиков не принимали, не?

Монархисты:  Але насправді «цивільний устрій духівництва» (як делікатно іменувалося зґвалтування французької церкви) ніс у собі речі, несумісні не тільки з католицизмом, який французька нація сповідувала протягом усього свого існування, але й із християнством загалом і навіть просто зі здоровим глуздом.

Роджерс: Например, что церковь должна платить налоги с прибыли? Да, господин Гундяев с вами согласится – это возмутительно… :D

Монархисты: Черговим актом знущання над традиційною духовністю французької нації стала спроба запровадження «культу вищої істоти». Ця специфічна релігійна система взагалі не мала нічого спільного ані з християнством, ані з іншими відомими людству віруваннями. Відповідний декрет було прийнято революційним Конвентом.

Роджерс: И что же самого страшного было в этом декрете? «обов’язок гребувати поганою вірою і тиранією, карати тиранів і зрадників, допомагати нещасним, шанувати слабких, захищати пригноблюваних, робити іншим всяке можливе добро, не бути несправедливими ні до кого». Это же ужасно! Выступать против тирании и предательства – это подрыв монархии!

И почему христианская церковь (не вера, а церковь – осознайте разницу) постоянно выступает на стороне тиранов и моральных уродов? Боже, Януковича храни!

Помогать слабым и защищать угнетённых (в полном соответствии с рыцарским Кодексом чести) – это против примитивного социал-дарвинизма, исповедуемого убогими монархистами Юрченко и Гайдаем. Жаль, что я пока не могу лично показать господину Юрченко, что обижать слабых плохо – ради него я готов на время нарушить этот свой принцип. Надеюсь, такая возможность мне представится. ;)

Монархисты: Цікавим фактом є те, що доба відносного пом’якшення ставлення до церкви супроводжувалася справжнім вибухом релігійної активності серед французів. Церкву почали відвідувати навіть ті, хто до революції ігнорував релігійне життя.

Роджерс: Это обычная мода. Французы подвержены ей особенно. У нас после 1991 года тоже стало модно ходить в церковь.

Янукович там тоже постоянно тусуется. Что не делает его (как и многих других) христианином. Серафим Саровский писал, что соблюдение всех ритуалов ещё не делает человека христианином. «Вера без дел мертва»(с)

Монархисты: Живу ж народну релігійність, що мала двовірний характер та несла в собі риси світогляду давніх індоєвропейців, було втрачено назавжди.

Роджерс: Лицемерие в каждой букве. Если они такие ярые христиане, то не должны мириться с язычеством, а они с ним лицемерно заигрывают (потому что церковь опять вытворяет такое, что отвращает от неё многих).

Монархисты: Таким чином, Франція за формою правління почала нагадувати республіку, хоча сама республіка була проголошена пізніше. Надалі, 9 липня, оголосивши себе вже «Установчими зборами», вони взялися до розробки конституції, метою якої було позбавлення влади короля і зосередження її в руках парламенту, підконтрольного антикоролівськи налаштованій аристократії та заможним буржуа.

Роджерс: Вообще-то, по Конституции, Украина тоже Республика. Но по факту таковой не является, поскольку власть узурпирована прото-монархом Януковичем Первым и его «дворянством» из ВР. И они всячески стараются этот статус сделать наследственным, что должно радовать нежную монархическую душу Юрченко и Гайдая.

Монархисты: Окрім того, голота повбивала й інвалідів (калік і старих солдатів), що охороняли в’язницю.

Роджерс: Врать, так во всём, господа монархисты! Вообще-то, Бастилию охраняли всего несколько солдат (поскольку заключённых в ней было всего четверо). Ну просто массовые зверства!

Монархисты: Після штурму Бастилії в Парижі почалася різанина, якої французька столиця не бачила з часів Варфоломіївської ночі.

Роджерс: А, извините, Варфоломеевскую ночь устроили тоже якобинцы? Или, всё-таки, любимые вами монархи? Напомню, в Варфоломеевскую ночь было убито свыше 20 тысяч французов, причём за то, что они молились Богу не на чуждой им латыни, а на своём родном французском. Настоящий акт национализма, не правда ли?

Монархисты: Самі ж Установчі збори поділялися тоді на два великих політичних угруповання: роялістів, які прагнули збереження сильної королівської влади, та прихильників конституційної монархії на чолі з Мірабо та Лафайєтом.

Роджерс: Значит, монархисты несут равную ответственность за «резню», не правда ли?

Монархисты: Дехто може казати про те, що революція зрівняла французів у правах. Всі вони – й «дворяни шпаги», й «дворяни мантії», й великі підприємці, й робітники з селянами – стали на перший погляд рівними і зверталися одне до одного словом «громадянин» або «громадянка». Формально це дійсно так, проте насправді нова влада навіть не мала на меті досягнення реальної рівноправності, а тим більше – руйнування майнової нерівності, адже загального виборчого права так і не було введено, голосувати могли лише т.зв. «активні громадяни», здатні сплачувати податок не менший від середнього десятиденного заробітку.

Роджерс: Забавно слышать от реакционного монархиста критику революции, что она была излишне буржуазной и не дала народу достаточно прав. Мне кажется, или у них групповая шизофрения? Как сторонник противоположной идеологии, я соглашусь с ними в этом пункте критики! :D

Монархисты: Що ж робив у цей час король Франції? Ясна річ, що його не влаштовувала роль почесного бранця, тим більше, він не міг терпіти відвертого знущання з французької нації, якій за свого повновладного правління служив вірою і правдою, часто особисто допомагаючи найбіднішим родинам. У ніч із 20 на 21 червня 1791 року він разом зі своєю дружиною Марією Антуанеттою зробив спробу вирватися з республіканського полону і за допомогою військових, що у своїй більшості залишалися вірними престолові, скинути ярмо революції.

Роджерс: «Чего хочет чернь? У неё нет хлеба? Пусть едят пирожные»(с)Мария Антуанетта.

Кто-то ещё верит, что королю были близки нужды народа? Он сидел в своём «Межигорье-Версале», устраивал балы, закупал кружевные воротнички на миллионы ливров, и на народ ему было начхать. За что и поплатился.

Монархисты: У самій столиці революційна кліка вже підготувала проект конституції Франції, за якою вона фактично ставала республікою.

Роджерс: Ужасно! Вместо божественного монарха (фап-фап!) будет власть быдло-народа! Какая мерзость!

Монархисты: Проте урядові вдалося скинути всю провину на ще чинного короля, мотивуючи це тим, що на боці прусаків воювали частини корпусу принца Конде, що складалися здебільшого з дворян-емігрантів і були прихильниками роялістської влади — законної влади Франції.

Роджерс: Воевать на стороне чужой страны, убивая собственных соотечественников, чтобы вернуть себе власть и привилегии – это так патриотично!

Кстати, Каддафи и Асад – законная власть? Или только монарх является таковым?

Монархисты: 10 серпня 1792-го підбурювані агентами антимонархічних угруповань юрби голоти штурмували Тюїльрійський палац, де мешкали король і його родина.

Роджерс: «Голота» – сколько в этом слове любви к своему народу! Какое чувство национального единения возникает при этом слове! Почти столько же, как и при любимом Януковичем слове «быдло». Сразу чувствуешь себя частью единой и неделимой нации!

Монархисты: Парижем поширилися чутки, що саме в цей вирішальний для Франції час максимально активізувалися контрреволюціонери, а всі підозрілі громадяни, що їх було ув’язнено, нібито готують повстання, розраховуючи на підтримку з-за кордону.

Роджерс: Конечно же нет! Они мирно сидели и ждали, пока австрийцы и перебежчики Конде мирно захватят Париж (и уж тогда они оторвутся по полной!). Каким образом различные черносотенцы обычно уничтожают восставших, нам хорошо известно – это ни разу не зверства и не репрессии, а «законное действо, освящённое церковью» (как и Варфоломеевская ночь).

Монархисты: На завершення цікаво буде навести відомості про кількість жертв революції згідно з розрахунками відомого демографа Бориса Урланіса. За чверть століття (до 1814 року – кінця наполеонівських війн – включно) революція пожерла, за різними оцінками, від 3,5 до 4,5 млн. людських життів.

Роджерс: Это просто феерично! Записывать в «жертвы революции» всех, кто погиб во время реакционных Наполеоновских войн (когда в одной битве Наполеона могло погибнуть от ста и выше тысяч человек) – это шедевр в лучших традициях доктора Геббельса.

В одном сражении под Бородино погибло больше французов, чем за всё время якобинских репрессий. Но господа монархисты не предъявляют претензий императору Наполеону, потому что он (фап-фап!) восстановил их любимую монархию.

Резюме: Там ещё пару страниц различного бреда, который мне дальше комментировать просто лень. И так понятно, что монархизм (особенно в лице Юрченко и Гайдая) несовместим с национализмом.

Воспевать Габсбургов и Романовых, столетиями угнетавших части украинского народа, может только подлец или неадекват. Прикрываться при этом идеей национализма может только подлец.

Выступать против Великой французской революции, которая привела к Весне Народов (и, в том числе, к освобождению украинского народа) – несовместимо с патриотизмом, национализмом и здравым смыслом.

Почему сайт «banderivets.org.ua» продолжает печатать такие откровенно реакционные и провластные статьи – это уже вопрос совести редакторов этого сайта и их идеологического руководства.

Tags: идеология
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments