Итак, очередное письмо Тимошенко, на этот раз к Януковичу. И мои комментарии к нему.
Тимошенко: Вікторе Федоровичу! Сьогодні я вже можу відносно спокійно написати вам листа.
Роджерс: А вчера у меня был приступ истерии. Как, впрочем, бывает часто.
Тимошенко: Чесно кажучи, вчора, після рішення уряду щодо відмови підписувати Угоду з ЄС, мені хотілося вас просто вбити.
Роджерс: А можно это засчитать признанием намерения и добавить ей срок? Ну очень хочется.
Тимошенко: Думаю, те саме відчули і відсотків 70 ввіреного вам народу.
Роджерс: Возможно даже и больше, но по совсем другим причинам. В основном экономического свойства.
Тимошенко: Порада №1.
Роджерс: Советы неудачников – это всегда весело. Особенно таких, которые умудрились провалить всё: за год удвоить внешний долг страны, проиграть выборы и сесть в тюрьму.
Тимошенко: Я думаю, що після зриву підписання Угоди західний демократичний світ залишить вас у спокої та самотності до 2015 року, бо вони не служба із перевиховання примітивних політиків.
Роджерс: Если бы. Тогда мы смогли бы самостоятельно заняться решением своих ВНУТРЕННИХ проблем. Но нет, всякие Коксы будут и дальше ездить в Украину и морочить нам головы.
Тимошенко: З моменту остаточного зриву Угоди у вас зникне один з потужних центрів впливу, який ви хочете і надалі експлуатувати, а саме – демократичний західний світ.
Роджерс: Любой адекватный и свободолюбивый человек радовался бы, что на него перестают влиять извне. Но где ж вы тут видели адекватных и свободных?
Тимошенко: Ви залишитеся сам на сам з Росією, і вам доведеться жити за її дорожньою картою...
Роджерс: А чем это, интересно узнать, ЕС помогала Украине? И кто бы сдерживал Путина? Его союзница Меркель? Очень смешно.
Тимошенко: Росія поставить вас перед вибором: або вона буде вас рятувати від соціально-економічного колапсу, який вже наступив, ціною втрати державної незалежності, або взагалі не буде рятувати.
Роджерс: А у нас есть независимость? Еврокомиссары ездят по всей стране, как у себя дома, и командуют, что и как нам делать. И всячески шантажируют санкциями «за непослушание». Это независимость?
Тимошенко: Не вишибайте так грубо та істерично гроші з західного світу в обмін на Угоду.
Роджерс: Интересно, а разве вы не действовали в своё время точно также?
Тимошенко: Підпишіть Угоду – і вам західний світ усе віддасть сам.
Роджерс: Я тебя поцелую. Потом. Если захочешь.
Тимошенко: Вони вас врятують від усіх фінансових та соціально-економічних провалів, які ви організували.
Роджерс: Тут сразу две лажи в одном предложении. И что спасут, и что в развале экономики Украины виноваты только регионалы. 50 на 50 – так будет точнее.
Тимошенко: Зрозумійте, що коли ви підпишете Угоду, то для всього демократичного світу вже буде справою честі не розчарувати українське суспільство в європейському векторі розвитку.
Роджерс: Расскажите это Литве, члену ЕС, из которой уже четверть населения выехала на заработки в другие страны. Или Греции с Испанией – там тоже «хорошо».
Тимошенко: Вам усе дадуть і так без сумнівів та вагань.
Роджерс: Догонят и ещё раз дадут.
Тимошенко: При всій масштабності російських ресурсів їх не можна порівнювати із можливостями всього демократичного світу.
Роджерс: Конечно нельзя сравнивать. У России огромные запасы ресурсов, а «демократический мир» – по уши в долгах.
Тимошенко: Я ж даю вам слово, що якщо ви приймете рішення на РНБО підписувати Угоду, я в той же день звернуся до європейських лідерів із проханням підписати Угоду без виконання частини критеріїв, в тому числі які стосуються мого звільнення. Я не знаю, чи дослухаються вони до мого прохання, але я зроблю все, що в моїх силах, для підписання Угоди.
Роджерс: Я прослезился. Я тоже попрошу Януковича выпустить вас, когда вы вернёте всё наворованное у народа Украины. Не знаю, или он меня послушает, но попрошу, обещаю.